Реле тиску зламалось чи просто розлаштоване
Коротко. У більшості заявок «реле здохло» виявляється не відмовою, а однією з трьох речей: уставку виставили поза тим, що паспорт цього діапазону взагалі дозволяє; гістерезис поставили нижче фізичного мінімуму для цього типу елемента; або на контакт повісили котушку й він вигорів за індуктивною категорією замість активної. Нижче — симптом, причина за паспортом і те, чим це перевіряється на місці. Усі цифри тут із паспортів реле, якими ми торгуємо: Wika PSM-520 (PV 35.01), Wika PSM02 (PV 34.82) і Dwyer Series DX (бюлетень IN-DX). Номер сторінки для кожного твердження є в кінці, у розділі джерел.
Якщо реле не несправне, а просто не налаштоване, вам потрібна інша стаття — як відрегулювати реле тиску води. Якщо питання в живленні й контакторі, це схема підключення реле тиску. Тут ми виходимо з того, що реле вже стоїть, уже підключене і працює не так.
Вісім симптомів і що стоїть за кожним
Насос не вимикається, тиск лізе вгору
Перше, що перевіряємо, — не контакт, а діапазон на шильдику. У PSM-520 паспорт дає не один, а два різні числа: діапазон уставки і допустиму точку перемикання на зростанні тиску. Для виконання 6…15 бар точка перемикання лежить у межах 7,5…15 бар. Це означає просту річ: насос, який видає 6 бар, таке реле не вимкне ніколи, і крутити гвинт тут марно. Для виконання -0,4…+7 бар та сама графа дає 0,2…7 бар, для 6…30 бар — 9…30 бар.
Друга причина — забитий підвідний канал або відкладення на чутливому елементі. У PSM-520 тиск сприймає сильфон з мідного сплаву CuSn6, у PSM02 — мембрана (до 16 бар) або поршень (від 10 бар). Якщо до елемента тиск не доходить, реле «бачить» нуль і тримає насос увімкненим.
І тільки третьою версією ставимо зварений контакт. Його видно прозвонкою: COM–NC і COM–NO на знятій напрузі. У PSM-520 клеми підписані 1 (NC), 2 (COM), 3 (NO).
Насос не запускається, хоча тиску в системі немає
Тут винна точка повернення. Паспорт PSM-520 містить виноску, яку майже ніхто не читає: і точка перемикання, і точка повернення мусять лежати в межах діапазону уставки. Правило універсальне: точка перемикання мінус диференціал мусить лишитись у межах діапазону. На виконанні 6…15 бар мінімальна допустима точка перемикання 7,5 бар разом із максимальним диференціалом 5 бар дає повернення 2,5 бар — нижче 6. На -0,4…+7 бар порушити правило ще легше: точка перемикання 0,2 бар з диференціалом 6 бар дає -5,8 бар. Безпечно лише там, де різниця лишається в межах шильдика: перемикання 7 бар і диференціал 6 бар дають повернення 1 бар.
Другий варіант — переплутані NC і NO при заміні. Логіка в DX описана таблицею прямо: вище уставки NO замкнутий, NC розімкнутий, нижче — навпаки. Для реле насоса потрібен контакт, який замкнутий при низькому тиску.
Реле клацає часто, насос сіпається
Короткі цикли — це майже завжди замалий гістерезис. Але гістерезис має підлогу, і вона рахується не «на око». PV 34.82 дає формулу для PSM02: мембрана на надлишковому тиску — 0,1 бар + 5…20 % від точки перемикання, і паспорт сам наводить приклад: при уставці 3 бар гістерезис виходить 0,25…0,7 бар. Для поршневого виконання формула інша й значно грубіша: 5 бар + 5…15 %, тобто при уставці 100 бар гістерезис буде 10…20 бар. Вузьке вікно на поршневому реле високого тиску не виставляється принципово.
У Dwyer DX гістерезис взагалі фіксований. Для виконання 2,5…10 psid він становить 1,5 psi (0,10 бар) на нижній уставці і 2,5 psi (0,17 бар) на верхній; для 10…25 psid — 2,5 psi (0,17 бар) і 3,5 psi (0,24 бар). Крутити там нічого: якщо вікно замале для вашого процесу, потрібне інше реле або інша логіка, а не регулювання.
І окремо про частоту. PSM02 нормований на максимум 1 Гц, а ресурс у паспорті стоїть як понад 2 × 10⁶ циклів за ISO 10771-1 — це нижня межа, не точне число. Порахуємо по ній: 2 млн циклів при 1 Гц безперервно це приблизно 23 доби. Тобто система, яка тримає реле на паспортній межі частоти, вичерпує гарантований паспортний мінімум приблизно за три тижні. Дві обережності одразу: реальний ресурс буває значно більшим, а сам ISO 10771-1 — це випробування на втому від пульсацій тиску, тобто про корпус і чутливий елемент, а не про знос контактів. Висновок від цього не змінюється: якщо реле клацає раз на секунду, причина не в реле.
Контакти підгоріли або залипли
Тут усе вирішує категорія застосування, і її майже ніколи не дивлять. У PSM-520 паспорт дає два різні струми за DIN EN 60947-1: активне навантаження AC-1 — 10 А при AC 230 В, індуктивне AC-15 — тільки 6 А. Котушка контактора це AC-15, не AC-1. Самі позначення категорій визначає стандарт серії IEC/DIN EN 60947, а не паспорт реле: AC-15 — це керування електромагнітним навантаженням понад 72 ВА.
У PSM02 цифри ще скромніші: AC-12/DC-12 — 4 А, AC-14/DC-14 — 2 А. Рядка AC-15 у таблиці PSM02 немає взагалі: якщо котушка важча за ті самі 72 ВА, її вішають не на реле тиску, а на проміжне реле. Далі те, що ховається в колонках: AC 250 В тримає лише кутовий роз'єм, на M12 × 1 і на кабельному виводі межа змінної напруги — AC 48 В, а DC 24 В це межа для всіх варіантів приєднання, не тільки для M12. Реле PSM02 з роз'ємом M12, на яке повісили 230 В, працює поза паспортом — і довго не проживе.
Протилежна ситуація теж буває. Мінімальна комутована потужність PSM02 — 25 мВт на масивних срібних контактах. Звичайний дискретний вхід ПЛК цю межу перекриває з запасом: 24 В при кількох міліамперах дають уже понад сотню міліват. А високоомний вхід, що споживає десятки мікроампер, до 25 мВт не дотягує, і самоочищення контакту там не працює. Якщо реле йде прямо на дискретний вхід ПЛК, подивіться як підключати датчики до ПЛК: там же про те, звідки взяти живлення (у нас це блоки живлення 24 В).
Уставка «пливе»: вчора вимикало на 4, сьогодні на 4,6
Частину розкиду паспорт дозволяє. PSM-520: неповторюваність точки перемикання ≤ 2 % від span. Для виконання -0,4…+7 бар span дорівнює 7,4 бар, тобто розрахункові ±0,15 бар — це норма, а не дефект. У PSM02 розкид друкують по рядках: ±0,04 бар для 0,2…2 бар, ±0,16 для 0,5…8 бар, ±0,32 для 1…16 бар — але виноска під таблицею уточнює, що ці числа стосуються лише виконань з регульованою уставкою; у заводської нерегульованої норма інша, ≤ 4 % від виставленої точки.
Друга причина — уставка в неробочій частині діапазону. PV 34.82 прямо пише: точка перемикання повинна лежати в 30…70 % від верхнього значення діапазону. Для реле 1…16 бар це 4,8…11,2 бар за розрахунком. Виставлена на 16-барному реле уставка 1,2 бар формально можлива, але повторюваності там уже не буде.
Третя — температура. PSM-520 нормований на середовище -20…+100 °C і навколишнє -40…+70 °C; PSM02 залежить від ущільнення (NBR -20…+80 °C, FKM 0…+100 °C, EPDM -40…+100 °C). А Dwyer DX живе лише в межах -1…+60 °C: під відкритим небом зимою це вже за паспортом.
Вода в корпусі, іржа на клемах, окислення
Найчастіша причина — ступінь захисту, якого ніколи не було. У PSM-520 це IP30, і паспорт додає умову: навіть ці 30 діють тільки якщо закриті всі монтажні отвори на задній стінці або прилад стоїть пласко на панелі. Кабель заходить через гумову втулку під Ø 6…14 мм. Надворі й у мийці такий прилад має стояти в шафі.
PSM02 кращий, але теж з умовою: IP65 дає кутовий роз'єм DIN 175301-803 A, IP67 — M12 × 1 і кабельний вивід, і тільки якщо з іншого боку така ж відповідна частина. У Dwyer DX корпус weatherproof UL type 4X (IP65), і бюлетень окремо вимагає виконати кабельний ввід так, щоб конденсат не потрапляв у корпус, а за потреби поставити дренаж у окремому кабельному блоці.
Середовище роз'їло чутливий елемент
Це той випадок, коли ремонтувати нічого. Паспорти називають середовища дуже вузько. PSM-520: некорозійні — олива, вода, повітря; змочувані частини — сильфон CuSn6 і приєднання з автоматної сталі з олов'яним покриттям. PSM02: стиснене повітря, нейтральні самозмазувальні рідини, нейтральні гази. Dwyer DX: сумісні гази й рідини, змочувані — латунь і фтореластомер, плюс окремий CAUTION у бюлетені: переконайтесь, що середовище сумісне зі змочуваними матеріалами.
Гліколь із присадками, аміак, конденсат з хімією, агресивні мийні розчини — це вже інший клас приладів. Сюди ж пара: мідний сильфон і латунь на парі не працюють. Що з цим робити, ми розбираємо окремо, у матеріалі про промислові датчики тиску. А саме для пари й хімії — у розборі датчиків тиску для пари та агресивних середовищ: там сифон за DIN 16282, охолоджувальний елемент і межа температури на штуцері.
Реле перепаду тиску не бачить забитий фільтр
Два класичні промахи, обидва з бюлетеня. Перший — переплутані порти: у DX порт високого тиску позначений «+» і розташований ліворуч, якщо дивитись на бік із шильдиком, низького — «−» праворуч. При перестановці реле «бачить» перепад із протилежним знаком і не спрацьовує ніколи.
Другий — тривалий односторонній тиск. Тут у бюлетені дві різні цифри, і їх плутають. Статична межа самого приладу — 200 psig (13,8 бар), у бюлетені це рядок «Pressure Limits». А окремо обмежений тривалий односторонній тиск: 1,25 × повного диференційного діапазону. Для виконання 10…25 psid це 31,25 psi, якщо під «повним діапазоном» розуміти верхнє значення 25 psi — найімовірніше читання, але й найліберальніше. Сам бюлетень терміну не розшифровує, і якщо читати його як span (25 − 10 = 15 psid), межа виходить нижчою — 18,75 psi. Саме її й варто брати, коли потрібен запас. Якщо перед фільтром стоїть повний лінійний тиск, а після фільтра скинуто, межу легко перевищити й зіпсувати механіку. І ще: монтажна орієнтація у DX жорстка — порти в горизонтальній площині ±10°. Докладніше про сам клас задач — у статті про датчик перепаду тиску.
Порядок перевірки: манометр, мультиметр, двадцять хвилин
Спочатку безпека, і це не формальність: бюлетень DX вимагає переконатись, що ділянка не під тиском, перед встановленням або зняттям приладу, і що напруга знята під час підключення. Те саме стосується будь-якого реле з котушкою на контакті.
Далі по кроках. 1) Зняти напругу, скинути тиск на ділянці. 2) Прозвонити COM–NC і COM–NO, перевірити, чи взагалі перекидається контакт. 3) Подати тиск від окремого джерела з манометром і дивитись точку перемикання — саме так описує процедуру бюлетень DX: джерело тиску плюс манометр із контролем стану контакту. 4) Порівняти отримані точки з паспортною таблицею свого діапазону: і перемикання, і повернення. 5) Виміряти реальний струм навантаження і порівняти не з «10 А на шильдику», а з рядком індуктивної категорії. 6) Подивитись на ввід і корпус: вода, конденсат, іржа на клемах.
Один нюанс про гвинт уставки. Бюлетень DX прямо попереджає: гвинт можна викрутити настільки, що він випаде, і забороняє крутити його до стану, коли в корпусі вже не видно внутрішньої різьби. У реле з двома гвинтами (PSM02 — окремий гвинт на уставку і окремий на гістерезис) спочатку виставляють уставку, і лише потім гістерезис.
Три межі з паспорта, через які реле й ламаються
| Параметр | Wika PSM-520 (PV 35.01) | Wika PSM02 (PV 34.82) | Dwyer Series DX (IN-DX) |
|---|---|---|---|
| Що обмежує уставку | допустима точка перемикання на зростанні тиску: 0,2…7 бар для -0,4…+7; 7,5…15 для 6…15 | рекомендовані 30…70 % від верхнього значення діапазону | діапазон за останньою цифрою коду (2,5…10 або 10…25 psid) |
| Гістерезис | регульований, 0,6…6 бар для -0,4…+7; 1,5…5 для 6…15 | регульований; мембрана 0,1 бар + 5…20 % уставки, поршень 5 бар + 5…15 % | фіксований: 0,10/0,17 бар або 0,17/0,24 бар |
| Контакт і категорія | SPDT; AC-1 10 А, AC-15 6 А при AC 230 В | AC-12/DC-12 4 А, AC-14/DC-14 2 А; AC 250 В лише на кутовому роз'ємі | SPDT snap; 5 А @ 125/250 В AC |
| Захист і ввід | IP30, і лише із закритими отворами на задній стінці; гумова втулка Ø 6…14 мм | IP65 (кутовий DIN 175301-803 A), IP67 (M12 × 1 або кабельний вивід) | UL type 4X (IP65), ввід без доступу конденсату |
| Температура середовища | -20…+100 °C | за ущільненням: -20…+80 (NBR), 0…+100 (FKM), -40…+100 (EPDM) | -1…+60 °C |
| Змочувані частини | сильфон CuSn6, приєднання автоматна сталь з олов'яним покриттям | за різьбою: для G¼B у таблиці нержавіюча сталь | латунь + фтореластомер |
Коли реле не винне
Є симптоми, які реле тільки показує. Короткі цикли на насосній станції часто дає не гістерезис, а гідроакумулятор — про тиск повітряної подушки ми писали в матеріалі про регулювання реле тиску води, і без паспорта вашого насоса цифр ми тут не наводимо. Провали тиску при пуску — це питання до самого приводу, а не до автоматики: варіанти з частотним перетворювачем і з плавним пуском насоса ми розбираємо окремо, як і підбір датчика тиску для насосної станції.
Окремо про те, чого реле не вміє за визначенням. Бюлетень DX містить вимогу, яку варто процитувати повністю: проєктувати систему треба fail-safe, з урахуванням відмови реле, зникнення живлення й помилки оператора. Тобто якщо процес не терпить залиплого контакту, відповідь не «краще реле», а другий, незалежний рівень захисту. Одне реле тиску не є захистом від сухого ходу, від відмови власного контакту й від обриву живлення одночасно.
Що в нас є з реле тиску
Промислові механічні реле Wika двох сімейств. PSM-520 — з регульованою уставкою під ковпачком: виконання -0,4…+7 бар і виконання 6…15 бар. PSM02 — компактне, з окремим гвинтом гістерезису: 0,5…8 бар. Реле перепаду тиску Dwyer Series DX для фільтрів і вентиляції: 2,5…10 psid і 10…25 psid. Ці три виконання Wika — PSM-520 на -0,4…+7 і на 6…15 бар та PSM02 на 0,5…8 бар — це позиції з ціною на сторінці товару, там і дивіться. Усе, що ми веземо під цим брендом, зібрано на сторінці Wika. Якщо жоден діапазон не закриває вашу уставку, напишіть потрібну точку перемикання й гістерезис: у обох сімействах виконань більше, ніж виставлено на сайті, і ми підберемо потрібне або замінимо, якщо вже взяте не підійшло.
Побутових реле насосних станцій на кшталт Italtecnica у нас немає, і ми їх не підбираємо. Але якщо ви прийшли саме з такою станцією, у нас є відповідь краща за третє нове реле: замінити логіку «увімкнув-вимкнув» на датчик тиску 4…20 мА плюс частотний перетворювач із вбудованим ПІД. Тоді насос тримає задану уставку обертами, пуск стає плавним, а реле з його гістерезисом і підгорілими контактами зникає зі схеми разом із проблемою. Як вибрати під це датчик — у матеріалі про датчик тиску для насосної станції. Якщо потрібен не контакт, а сигнал 4…20 мА для контролера чи частотника, це перетворювачі тиску — вони в розділі датчиків тиску; за брендами Wika і Dwyer Instruments, повний каталог — усі промислові датчики. Поточний статус конкретного партномера перевіряє менеджер за заявкою.
Поширені запитання
Чи можна поставити реле 6…15 бар, якщо насос дає 6 бар?
Ні. У PV 35.01 допустима точка перемикання на зростанні тиску для цього виконання починається з 7,5 бар — реле просто не вимкнеться. Потрібне інше виконання, і тут не варто змішувати два рядки таблиці: у виконанні 0…7 бар точка перемикання лежить від 0,6 бар, а від 0,2 бар вона починається тільки у виконанні -0,4…+7 бар, тобто з вакуумною частиною діапазону.
Я зменшив різницю до мінімуму, а реле все одно клацає. Що не так?
Гістерезис обмежений знизу конструкцією. Для мембранного PSM02 це 0,1 бар плюс 5…20 % від уставки, для поршневого — 5 бар плюс 5…15 %. Якщо вікно вже на мінімумі, причина за межами реле: або об'єм демпфера замалий, або частота перемикань вийшла за паспортний 1 Гц.
Чи витримає реле тиску котушку контактора 230 В?
Дивіться рядок індуктивної категорії, а не найбільшу цифру. PSM-520: AC-15 — 6 А при AC 230 В. PSM02: AC-14 — 2 А, причому AC 250 В заявлена лише для кутового роз'єму, на M12 і кабельному виводі межа змінної напруги AC 48 В, а DC 24 В — це межа для всіх варіантів приєднання. Рядка AC-15 у PSM02 немає взагалі: котушку понад 72 ВА вішають через проміжне реле. Схеми з контактором — у статті про підключення реле тиску.
Реле стоїть на вулиці. Що з ним буде?
PSM-520 має IP30 і гумову втулку під кабель — надворі його місце в шафі. Dwyer DX має корпус UL type 4X (IP65), але бюлетень вимагає виконати ввід так, щоб конденсат не заходив у корпус; окремо дивіться температуру: у DX це -1…+60 °C.
Реле перепаду тиску не спрацьовує, хоча фільтр явно забитий
Перевірте порти. «+» у DX — лівий, якщо дивитись на бік із шильдиком, «−» — правий. Переплутані трубки дають перепад із протилежним знаком. Друге — орієнтація: порти мусять бути в горизонтальній площині ±10°.
Що робити далі
Напишіть нам п'ять речей, і ми скажемо, що з реле: партномер із шильдика, симптом словами («не вимикає», «клацає раз на 5 секунд»), виставлені уставки, що саме висить на контакті (напруга, струм, тип навантаження) і яке середовище з температурою. Якщо виявиться, що реле справне й справа в діапазоні або в категорії навантаження, ми скажемо це прямо, а не продамо нове. Писати — на сторінку контактів.
Суміжні матеріали: регулювання реле тиску води, схема підключення реле тиску, датчик перепаду тиску і дифманометр, промислові датчики тиску, датчик тиску для насосної станції, датчик тиску для пари та агресивних середовищ.
Джерела. WIKA data sheet PV 35.01 ∙ 03/2026, «Pressure switch, model PSM-520» — с. 1 (середовища, опис), с. 2 (діапазони, точки перемикання, диференціали, неповторюваність, категорії AC-1/AC-15, температури, IP30, кабельний ввід, клеми), с. 3 (змочувані матеріали, узгодження). WIKA data sheet PV 34.82 ∙ 02/2026, «Compact pressure switch, model PSM02» — с. 1 (середовища, два гвинти), с. 2 (діапазони і неповторюваність по рядках, правило 30…70 %, частота 1 Гц, ресурс > 2 × 10⁶ циклів за ISO 10771-1, масивні срібні контакти), с. 3 (категорії AC-12/AC-14, межі напруги по роз'ємах, мінімальна потужність 25 мВт, формули гістерезису з прикладами, температури за ущільненнями, вібрація й удар), с. 4 (матеріали за різьбою, IP65/IP67). Dwyer Instruments, Bulletin IN-DX, FR# 443822-00 Rev.1 (3/17), «Series DX Differential Pressure Switch» — с. 1 (специфікації, фіксовані гістерезиси, межі тиску й температури, правило 1,25 ×, вібрація), с. 2 (установка, порти «+»/«−», таблиця логіки контакту, регулювання уставки, кабельний ввід і конденсат, вимога fail-safe).