Що потрібно знати користувачу
MODBUS RTU (Remote Terminal Unit = дистанційний термінал) використовується для зв’язку з будь-яким контролером, що підтримує вказані в цьому документі інтерфейси. Передбачається, що користувач має достатнє розуміння можливостей і обмежень контролера.
Перетворювачі частоти "Данфосс" з Modbus RTU
У всіх перетворювачах частоти Данфосс за замовчуванням вбудований RS 485 інтерфейс для протоколу Modbus. Максимальна швидкість передачі даних може змінюватися в залежності від моделі та версії програмного забезпечення. Для забезпечення надійного з'єднання швидкість не повинна перевищувати 38400 бод, тоді як швидкість за умовчанням встановлено на 9600 бод. Щоб іще більше налаштувати зв'язок за протоколом Modbus RTU на перетворювачі частоти VLT, потрібно налаштувати такі параметри:
Код параметра | Назва параметра | Значення параметра |
8-30 | Протокол | Modbus RTU |
8-31 | Адреса | 1 – 247 |
8-32 | Швидкість даних | Передача 2400 - 115200 |
8-33 | Біти контролю парності / стопові біти | Контроль за непарністю, 1 стоповий біт (за умовчанням) |
Налагодження частотних перетворювачів VLT, які не мають порту USB, для зв’язку по Modbus потрібно проводити з панелі оператора, оскільки порт RS 485 буде зайнятий під ModBus і перетворювач буде недоступний для зв'язку з ПК за протоколом FC (параметр 8-30).
Контролери налаштовуються на зв'язок по мережі Modbus в режимі RTU (дистанційного терміналу). Кожен 8-бітовий байт містить два 4-бітові шістнадцяткові символи. Нижче наведений формат кожного байта:
Бити в байті | 1 стартовий біт, 8 біт даних (молодший значний біт передається першим), 1 біт для контролю парності/непарності, 1 стоповий біт (при використанні контролю парності), 2 стопові біта (якщо контроль парності не використовується) |
Поле виявлення помилок | Циклічний контроль надмірності (CRC) |
Коди функцій, що підтримуються Modbus RTU
Протокол Modbus RTU підтримує використання наступних кодів функцій у полі функції повідомлення:
Функція | Код функції |
Прочитати з котушки | 1 hex |
Прочитати з регістрів тимчасового зберігання | 3 hex |
Записати на одну котушку | 5 hex |
Записати в один регістр | 6 hex |
Записати на кілька котушок | 15 hex |
Записати до кількох регістрів | 16 hex |
Викликати лічильник подій зв'язку | 14 hex |
Повідомлення про помилки
Повний опис структури виключної відповіді наведено в розділі "Структура кадру повідомлення Modbus RTU".
Винятковий код | Опис виключного коду |
00 | Використання номера параметра не існує |
01 | Відсутня доступ до параметра для запису |
02 | Значення даних перевищує межі параметра |
03 | Нижній індекс, що використовується, не існує |
04 | Тип параметра не є масивом |
05 | Тип даних не узгоджується з викликом |
06 | Тільки скидання |
07 | Зміна не допускається |
11 | Немає доступу до запису |
17 | У поточному режимі зміна даних у викликаному параметрі неможлива |
18 | Інша помилка |
64 | Неправильна адреса даних |
65 | Неправильна довжина повідомлення |
66 | Неправильна довжина даних або їх значення |
67 | Неправильний код функції |
130 | Відсутня доступ до шини до параметра, що викликається |
131 | Зміна даних неможлива, оскільки вибрано заводське налаштування |
Операції з параметрами
Номер параметра (PNU) переноситься з адреси регістра, що міститься в повідомленні Modbus, що читається або записується. Номер параметра передається в повідомлення Modbus як десяткове число, яке дорівнює 10, помноженому на номер параметра.
Нумерація регістрів починається з 0, тоді як параметри з 1. У більшості контролерів не передбачено автоматичне віднімання 1, тому необхідно відняти його з адреси при його розрахунку. Наприклад, параметр 3-100 матиме адресу в ModBus 3100*10-1 = 3099 = C1B hex. Оскільки значення параметра можна пересилати лише як ціле число, для пересилання дробової частини після десяткової коми слід використовувати коефіцієнт перетворення. Дивіться посібник із програмування відповідного перетворювача.
Значення параметрів
Стандартні типи даних
Стандартними типами даних є int16, int32, uint8, uint16 і uint32.
Запис параметрів здійснюється за допомогою функції 6HEX "Задати значення одного регістра" для одного регістра (16 бітів) та функції 10HEX "Встановити значення кількох регістрів" для двох регістрів (32 біти) Діапазон розмірів, що зчитуються: від 1 регістру (16 бітів) до 10 регістрів (20 символів).
Нестандартні типи даних
Нестандартні типи даних – текстові рядки; вони зберігаються як регістри 4x (40001 – 4FFFF). Параметри зчитуються за допомогою функції 03HEX "Вважати регістри тимчасового зберігання" та записуються за допомогою функції 10HEX "Задати значення кількох регістрів". Діапазон розмірів, що зчитуються: від 1 регістру (2 символи) до 10 регістрів (20 символів).
Приклад встановлення одного регістру (06HEX)
Ця функція дозволяє встановити значення в одному регістрі тимчасового зберігання.
Запитове повідомлення визначає завдання регістру, що встановлюється. Адреси регістрів починаються з нуля, тому адреса регістру 1 буде 0. Номери параметрів потрібно помножити на 10. Ті параметри 1-24 матимуть адресу 1-24*10-1 = 1239 = 4DC HEX.
Назва поля | Приклад (HEX) |
Адреса підпорядкованого пристрою | 01 |
Функція | 06 |
Адреса регістру HI | 04 |
Адреса регістру LO | DC |
Встановлювані дані HI | 00 |
Встановлювані дані LO | 64 |
Контроль помилок (CRC) | – |
Встановлені значення переводимо в шістнадцяткову систему з урахуванням переказного коефіцієнта (зазначено в посібниках з програмування). Таким чином, струм у 1А = 1,00*100= 64 HEX.